Особливості організації навчання дітей з розладами аутистичного спектру

Abstract

На сьогоднішній день проблема аутизму стає все більш актуальною у країнах всього світу, незалежно від расової приналежності, етнічної групи і соціального середовища людей. У більшості досліджень аутизм розглядається не як захворювання зі звичайною етіологією, а як синдром, який описується, як поєднання атипових поведінкових характеристик. Аутизм не є хворобою, а альтернативним способом функціонування мозку (Доусон М.). Дитячий аутизм – це особливе порушення психічного розвитку, найбільш яскравим проявом якого є порушення розвитку соціальної взаємодії та комунікації з іншими людьми. А також стереотипність в поведінці, яка проявляється у прагненні зберегти звичні умови життя, в опорі будь-яким спробам щось змінити в навколишньому середовищі, у власних стереотипних інтересах та діях, в пристрасті до одних і тих же об’єктів. Діти з розладами аутистичного спектру (РАС) характеризуються також специфічним видом розладів мови і комунікацій, здатністю і мотивацією до співпраці, сенсорним сприйняттям.