Морально-виховний вплив конвергенції християнства та спорту на формування особистості

Abstract

Помітні соціально-економічні та суспільно-політичні трансформації в українському суспільстві, викликані зовнішньою військовою агресією, актуалізували тему переосмислення відомих та пошуку нових орієнтирів у розвитку людини. Для філософії та педагогіки важливим залишається питання дослідження надійних основ морального виховання особистості. Проблема дослідження полягає у відсутності ґрунтовних наукових праць з питань взаємозв’язку соціокультурних явищ спорту і християнства. Тема переосмислення виховного ідеалу в полікультурному середовищі та в умовах зростання індивідуальних можливостей самоідентифікації особи спонукає звернення до історії та нинішніх особливостей спорту і християнства, які виявляються важливими чинниками продукування морально-виховного потенціалу для формування особистості. У концептуальному плані для вирішення завдань дослідження важливими є праці: провідних українських філософів: В. Андрущенка, В. Бондаренка, В. Єленського, М. Ібрагімова, А. Кислого, В. Кременя, О. Сагана, П. Сауха, Л. Филипович, Ю. Чорноморця; педагогів: М. Булатової, С. Бубки, О. Вацеби, М. Візитей, Ж. Козіної, І. Олексина, В. Платонова, Є. Приступи; іноземних авторів: Andrew Parker, David Asa Schwartz, Duke Taber, Earle F. Zeigler, Joseph Price, Kathleen M Armour, Kevin Lixey, Michael Novak, Nick J. Watson, Robert Higgs, Shirl Hoffman, Stuart Weir та ін. Метою дослідження є аналіз факторів конвергенції соціокультурних явищ спорту та християнства в історії розвитку людської культури та сучасного розуміння можливості морально-виховного впливу їх взаємозв’язку на формування особистості. Розглянуто становлення організованої спортивної діяльності, що виникла на основі олімпійських ідеалів в Стародавній Греції. Спортивні змагання мали глибоко релігійний і культовий характер та сприяли вихованню особи. З появою християнства відносини між спортом та християнською церквою набувають антропологічних вимірів. Спорт і християнство постають як закономірний результат багатовікової історії людства, як багатофункціональне явище культури, де найбільш виразно проявляються фізичні і духовні якості людини та виражаються ціннісні надбання цивілізації, що у єдності представляють потужний морально-виховних ресурс у формуванні особистості. Спорт та християнство як особливі соціокультурні явища мають багату історію взаємозв’язків. Вони, детермінуючи явища суб’єктивного порядку, дозволяють засвоїти такі компетентності, що поглиблюють індивідуальне сприйняття та спонукальні мотиви, конструюють відповідну систему виховання, яка сприяє гармонійному розвитку особистості у єдності інтелектуальних, духовних та фізичних якостей людини.