Господарська діяльність Ніжинського Благовіщенського монастиря

Abstract

Українська національна революція відкрила нову сторінку у феодальній системі Лівобережної України. Було знищено феодальну власність польської шляхти і католицьких монастирів, що одночасно прискорило зростання володінь православних обителей. Крім того, збільшенню монастирських земель активно сприяв гетьман Б. Хмельницький. Видані ним універсали здебільшого вирішували їх подальшу долю, хоча його наступники Ю. Хмельницький, І. Самойлович, І. Брюховецький і особливо І. Мазепа, а також місцеві полковники активно продовжували політику гетьмана, завдяки чому володіння обителей постійно зростали. До того ж вони домагалися гетьманських універсалів, які звільняли їх від частини, а іноді і значної, загальних зборів і повинностей. Стрімкий розвиток монастирських господарств наприкінці ХVІІ ст. дав можливість розглядати їх як окремі об’єкти господарської діяльності. Ніжинський Благовіщенський монастир розташовувався в центрі міста, територія, яку він займав, не перевищувала однієї десятини* , це пояснювалося тим, що початково засновник обителі С. Яворський розраховував збудувати у Ніжині лише парафіяльну церкву, для якої такого простору було достатньо, з часом митрополит заповідав скупити прилеглі двори, але з відкриттям при Благовіщенському соборі архімандрії гостро постало питання про її матеріальне забезпечення.