Естетика як "Хірургія прекрасного"

Abstract

Мабуть, найпопулярніший із досить численних способів осмислення предмету філософсько-естетичних роздумів передбачає використання таких добре знаних понять як "прекрасне" та "краса". Він уможливлює висновок про естетику як про філософію прекрасного / краси, яку доцільно поставити пліч-опліч із гносеологією – філософією здобуття істини – та етикою – філософією добра / моралі. В результаті науковий світ отримує тріаду дисциплін, спрямованих на системне й поглиблене вивчення так званої "платонівської тріади" – істини, добра та краси. Яскравим прикладом утілення цього підходу, як відомо, є трискладове критичне вчення німецького мислителя Імануїла Канта, хрестоматійні "Критики"II Міжнародна науково-практична конференція "Тенденції забезпечення якості освіти" якого присвячені відповідним теоретичним проблемам. Прикметне "тріо" праць кенігберзького вченого являє собою системне філософське осмислення ставлення людини до дійсності. У "Критиці чистого розуму" Імануїл Кант здійснює виклад своєї теорії пізнання, у "Критиці практичного розуму" викладено основи кантівської етики, а "Критика здатності судження" знайомить нас із філософсько-естетичними роздумами німецького любомудра.