Колізії соціально-виховної реальності в іспаномовному дискурсі постмодерну

Abstract

Сучасний стан суспільства, науки, культури був у 1970-х роках окреслений французьким філософом Ж.-Ф. Ліотаром як «стан постмодерну». Ідейними витоками постмодернізму були: ідеологія «нових лівих» – рух середини 1960-х років, представлений насамперед у неомарксизмі франкфуртської школи (Г. Маркузе, Т. Адорно, М. Хоркхаймер), що виступив з критикою капіталізму як репресивної цивілізації та з проектом контркультури з її неприйняттям усіляких заборон; ряд соціальних рухів, спрямованих проти існуючих у розвинутих країнах соціальних інститутів (рух антипсихіатрії в Італії, Англії, рух антипедагогіки у Німеччині), тощо [1, с. 408-409].