Методи дослідження дитини у зарубіжній педології кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Abstract

Відповідність вітчизняної освітньо-виховної системи вимогам сучасного суспільного життя та європейським стандартам залежить від її переорієнтації на принципи педоцентризму, гуманізму та демократії. За таких умов дитина стає центром педагогічного процесу і загалом діяльності школи. Щоб забезпечити дитиноцентричні тенденції освіти та виховання, необхідно знати особливості розвитку дітей. Потреба у розумінні специфіки дитячого віку та індивідуальних особливостей дітей не є новою для педагогічної науки і практики. Так, комплексне дослідження дитинства є основним положенням педології – міждисциплінарної наукової галузі, що виникла у США у кінці ХІХ ст.